Йєрба Мате, він же - "Чай Єзуїтів", він же - "Чай Святого Бартоломея", він же - Гостролист парагвайський.
Це родич Гостролиста китайського, більш відомого нам (відомим чаєзнавцям і гостролисто-любам) як Кудін. Але Мате, на щастя, не такий опасистий, як його китайський родич. :-)
Чому ж добра чверть світу божеволіє від Мате?
По-перше, на користь цього напою свідчить хоча б його визнання єзуїтами. У Парагваї їм не дісталися скарби ацтеків і майя, навідміну від їх більш удачливих братів по вірі з сусідніх орденів. Однак вони з лишком надолужили згаяне, тонами вивозячи Мате в Європу і популяризуючи його.
По-друге, в Мате міститься порівнянна з кавою кількість кофеїну. Адепти-матемани стверджують, що це не кофеїн, а Матеін. Ми не сильно їм довіряємо - хімічна формула у них однакова, та й вчені поки не виділили ніякого "матеіна".
Ну, і по-третє, - особлива культура споживання. Листя засипають в висушений гарбуз (калебас), заливають окропом і потягують через особливу трубочку з фільтром (бомбілья).
Ми спробували - в наших ізіпотах заварювати виходить не гірше. І не треба морочитися із калебасами, бомбільями і іншим.