Північнов'єтнамський чорний чай "Драконівський Мандарин" Преміум

Для того, щоб вибрати чай мало знати різні дескриптори і застосовувати смако-ароматові колеса.
Все це дуже важливо, але ми, як завжди, йдемо до самої суті.
Почнемо спочатку.
Ми вирішили знайти хороший в'єтнамський чай.
Спочатку ставлення до в'єтнамського чаю у нас було не дуже.
Вирощеним на китайських чаях, нам здавалося неможливим існування притомних чаїв поза Китаєм. Ну, може ще Японія.
Але поступово ця пиха з нас збилася.
Ми поставили собі за мету знайти хороший в'єтнамський чай. Тільки не той білий дикий чай зі снігових вершин, який просувають наші деякі колеги (все ж білий чай в Китаї краще).
Почали вивчати питання.
Виявилося, що В'єтнам дуже велика країна.
Є північнов'єтнамський чай, є південнов'єтнамський. Постачальників купа.
Почали згадувати історію.
З середини 50-х років минулого століття до середини 70-х у В'єтнамі йшла війна.
Північний В'єтнам за підтримки СРСР і Китаю воював з Південним В'єтнамом, який підтримували США.
Прямих бойових зіткнень було мало, в основному йшла партизанська війна.
Благо в джунглях легко заховати не те, що загін, а й танкову бригаду.
Американці несли великі втрати через раптові напади із сельви.
Природним рішенням з точки зору військових США було знищити джунглі.
За весь період В'єтнамської війни на джунглі було скинуто 380 000 тонн напалмових бомб.
Потім вирішили закріпити результат - додали 77 мільйонів літрів «ейджент орандж». Це страшний пестицид, що випалює всю живу рослинність.
Тепер, коли ми згадали всі ці злочини, звичайно ж стало кристально ясно, що з південного В'єтнаму хорошого чаю чекати не варто.
Ну давайте ж поговоримо про сам чай!
Це добротний, смачний і питкий чорний чай.
Чимось нагадує Дянь Хун.
Для різноманітності точно треба спробувати.
Думаю вам сподобається.