Да Юй Лін (Тайвань) 98К - 50 г

Мислію по древу.

Отже, дорогоцінні перш народжені, починаємо.

Без екскурсії в географію Тайваню тут не обійтися.

Тайвань - це острів в Тихому океані. Португальці назвали його Формоза, що означає "прекрасний острів". Китайці ж називають його Тайвань, тож так і будемо його називати.

Острів знаходиться в 150 км від материкової частини Китаю через Тайванський протоку. За великим рахунком - це одна велика гора, що стирчить з води.

У 1949 році Чан Кайши із залишками своєї партії Гоміньдан, зазнавши поразки від Мао Цзедуна, втік з Китаю на цей зелений острів. Серед залишків партії були і чаєводи. Вони негайно облюбували гірські схили в повіті Наньтоу і почали вирощувати чай.

Місце вони вибрали відмінне! Судіть самі - висоти від 1800 м до 2800м, достатня вологість і добрий ухил (який вберігає коріння чайних кущів від зайвої вологи).

Загадкові 98К

Може вистачить вже лити воду? - запитаєте ви.

-Дійсно вистачить, переходимо до суті.

На Тайвані 3 великих автодороги. Середня з яких називається Чжун Бу Хен Гуань Гун Лу (中部 横贯 公路) - Центральне поперечне шосе. Воно з'єднує східне і західне узбережжя Тайваню. Протяжність Чжун Хен близько 190 км, що більше ширини острова. Це тому, що дорога сильно петляє по горах. Середня частина цього шосе проходить через знайомий нам вже повіт Наньтоу.

Саме тут і знаходиться чайна зона Да Юй Лін. Починається вона від 87-го і простягається до 105-го кілометра Чжун Хен. 87-й кілометр відповідає позначці 1800м над рівнем моря, 105-й - 2800м. Тобто чим більше кілометрів від міста Тайчжун (де починається Центральне поперечне шосе), тим вище. А значить і чай краще, і дорожче.

Однак, у зв'язку з глобальним потеплінням і небезпекою сходу селевих потоків, уряд Тайваню нещодавно заборонив вирощування чаю на висотах вище 2200м. Тепер там садять дерева, щоб утримати схил від зсувів.

Так що Да Юй Лінь з відміткою більше 102К ви тепер навряд чи знайдете, або це буде фейк.

Про чай

Тепер про сам чай. Він відноситься улунам Цин Сін (улунам із зеленою серединою). Це ті самі тайванські Алі Шань і Дун Дін. 

Що сказати про смак - він мегабомбічний! Більш солодкого улуна я не пила ні разу в житті. Абсолютно без терпкості і гіркоти. Мені здається його навіть перезаварити не можна. Я не пробувала, але таке відчуття :-)))

Аромат - стійкий, свіжий і сильний, фруктовий з черемхою, нагадує мелодію "Бан Ді" - північнокитайської флейти. Вона потужніше південокитайскої буде.

В цілому - цей чай абсолютно варто своїх грошей. Це дорого, респектабельно і дуже смачно!